Наша школа відчинила свої двері для учнів у 1935 році. Вона була збудована за 80 днів і розрахована на 880 учнів. Напевно тоді й відкрилася шкільна бібліотека. На жаль, інформація про її діяльність відсутня. Під час Великої Вітчизняної війни все було знищено ворогом. Будівля школи під час обстрілів вціліла, а прилегла територія була в величезних вирвах від бомб. Після визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників у школі відновилися заняття. Не вистачало вчителів, класи були переповнені, до 60 учнів різного віку в кожному.

Інвентарна книга №1

У 1949 році після ремонту школа працює на повну потужність. Восени цього ж року відкривається шкільна бібліотека. Перший запис в Інвентарній книзі №1 зроблено 21 листопада 1949 року. Це була книга З. Перля "Линейный корабль".

Перля З.
"Линейный корабль"

Книгозбірня розташовується на першому поверсі у невеликому приміщенні (тепер там секретарська). Це дуже маленька кімната, так званий пункт видачі книжок, де неможливо було самому підійти до полички й вибрати книжку. Однак біля дверей бібліотеки завжди юрмилося багато дітей, які відвідували її.

Інвентарна книга №4

Хто був завідувачкою бібліотеки в той час? За записами в Інвентарних книгах №1-4 вдалося встановити її прізвище - Сидоренко. В її підписі першою є буква А. Можливо це Сидоренко Надія Андріївна.

Вікторія Степанівна Степанова (Саченко) вступила до 1 класу в 1954 році. Її вчителькою у 1955 р. була Сидоренко Надія Андріївна. Вікторія Степанівна згадує, що учні дуже багато читали. Навіть на уроках, сховавши книгу під парту, вона читала "Трьох мушкетерів" та "Королеву Марго" Олександра Дюма.

Анатолій Петрович Змійов (вступив до 1 класу в 1962 році) розповідає: "Я дуже любив ходити до бібліотеки. Особливо подобалися книжки М. Носова. А моя мама Змійова Любов Трохимівна працювала вчителькою початкових класів. Мені цікаво було допомагати їй переносити підручники з бібліотеки до класу".

Людмила Василівна Канівець (вступила до 2 класу в 1962 році) та Ірина Геннадіївна Храменко (Ричкова, вступила до 1 класу в 1966 році) згадують завідувачку Ганну Федосіївну. Згідно запису в Книгі обліку вчителів у школі працює Баранник Ганна Федосіївна. Можливо, вийшовши заміж, вона змінила прізвище на Сидоренко. Тоді в підписі буква А відповідає її імені. Завідувачкою бібліотеки Сидоренко працювала з 1949 по 1970 р.

Мухаєва Софія Гнатівна

Їй на зміну приходить вчителька початкових класів Мухаєва Софія Гнатівна. Енергійна, талановита, творча, до безтями залюблена в книги... Вона стає позитивним прикладом для юних читачів. Софія Гнатівна працює в бібліотеці до 1973 року.

У 1973 році після закінчення Донецького технікуму культури та мистецтва повертається до рідної школи й починає працювати завідувачкою бібліотеки Канівець Людмила Василівна. Все її життя пов'язане зі школою. Висококласна фахівчиня, керівниця Школи передового досвіду бібліотекарів міста, творча особистість, надзвичайно любить читати, має чудову память.

Канівець Людмила Василівна

Людмила Василівна згадує: "У 1973 році до школи прийшла молодий директор Піляй Світлана Сергіївна. За 3 роки, що вона керувала, школа дуже змінилася на краще. Кращою стала й бібліотека, її перевели в інше приміщення, яке було втричі більше від попереднього.

Роботи було дуже багато, але це було величезне задоволення. Треба було розташувати фонд за віковими ознаками, виділити літературу для вчителів, довідковий відділ. Оформити тематичні полички, книжкові виставки. Місця тепер вистачало. Поставили три столи й дев'ять стільців - у нас з'явився читальний зал. Журналів і газет бібліотека передплачувала багато: "Наука и жизнь", "Моделист-конструктор", "Юный техник", "Мурзилка", "Огонек", "Химия и жизнь" та інші. Постійно оновлювався книжковий фонд.

Ганна Вікторівна Тригуб (Чернобабка, вступила до 1 класу в 1977 р.) згадує: "Взяла одного разу в бібліотеці книгу С. Маршака "Вот какой рассеянный". Прочитала й прийшла повернути книгу. А Людмила Василівна говорить: " Аню, сідай на стільчик біля мене та розкажи про що ти читала". Я дуже здивувалася, що треба будо розповідати про книгу. Але все мені вдалося, бо я любила багато читати й добре запам'ятовувала тексти".

Гладких Людмила Миколаївна

У 1983 році в бібліотеці починає працювати ще одна бібліотекарка - Гладких Людмила Миколаївна. Хоча вона не мала відповідної освіти, але це дуже відповідальна людина, з нею було легко працювати. Майже 14 років вона присвятила шкільній бібліотеці.

У той час відбувся перехід на нову бібліотечну класифікацію, для бібліотеки придбали нові стелажі, виділили програвач. Було дуже багато чисто технічної роботи, але це не заважало проводити масові заходи."

Фаніна Людмила Вікторівна

У різні роки в бібліотеці працювало декілька бібліотекарок: Фаніна Людмила Вікторівна (1997-2001 р), Даниленко Тетяна Василівна (2001-2002 р.) та Карташова Людмила Семенівна (2002-2006 р.). Легкість у спілкуванні, такт і емоційна витримка, делікатність і привітність, ініціативність та активність — такі якості характеру допомагають цим професіоналам щонайкраще встановити із читачами взаєморозуміння, потрібний тон розмови, привертають увагу читачів до книги. "Ініціативність та активність не залежить від віку, головне – бажання. Бажання робити свою справу добре та бажання постійно самовдосконалюватись та навчатись" - говорила Карташова Людмила Семенівна.

Згодом кількість класів у школі зменшилась і залишилась тільки одна посада бібліотекаря. Однак Гладких Л.М. та Даниленко Т.В. бібліотечну справу не залишили. Вони продовжили роботу бібліотекаря в інших шкільних бібліотеках міста, відповідно у ЗОШ № 17 та ЗОШ № 2.

Даниленко Тетяна Василівна

Карташова Людмила Семенівна

Древелькова
Валентина Володимирівна

З 2012 р. бібліотеку очолює вчителька початкових класів Древелькова Валентина Володимирівна. Керівниця методичної комісії шкільних бібліотекарів міста, лауреатка Всеукраїнського конкурсу "Шкільна бібліотека-2020", педагогиня за фахом, допомагаторка за покликанням...

Наша шкільна бібліотека постійно змінюється. Ми розробили проєкт «Бібліотека Z: 5 кроків до нової моделі». П’ять кроків – це популяризація книги та читання, ребрендинг, фандрейзинг, навчання медіаграмотності та діджиталізація.

Сьогодні шкільна бібліотека є відкритим простором для нових можливостей: навчання, натхнення, зустрічей і подій.

Янголам-охоронцям у білих халатах

Свято в рідній школі. У нас День народження. 85 разів звучав перший і скільки ж – останній дзвінок. Осінь.., але не старість. Досвід, упевненість, повага… Від нашого дерева щороку відривалися листочки, які поринали у вир життя: ставали лікарями, педагогами, військовими, металургами, машинобудівниками, кваліфікованими робітниками. Доля випробовувала наших випускників у буремному вихорі життя…

Та сьогодні хочеться сказати більше теплих, добрих, емоційно піднесених слів про тих випускників, які обрали одну з найважчих і найскладніших, але водночас найгуманніших професій – бути щодня й щохвилини янголами-охоронцями найціннішого скарбу людини - життя.

Ми хочемо подякувати людям у білих халатах, які стали для нас рятівниками й опорою, прикладом громадянської відповідальності, демонструючи самопожертву, високий професіоналізм, милосердя. Чорнобиль, стихія, війна, пандемія – усе лягає на їхні плечі.

Особлива подяка тим, хто нині завзято бореться з пандемією, виходить на роботу, ризикуючи своїм життям, залишаючи вдома свої сім’ї, своїх діток, своїх стареньких батьків. Будь ласка, бережіть себе, ви нам потрібні, адже щоденно рятуєте людські життя.

Ми пишаємося тим, що наша школа поставила на крило надійну когорту медиків: